Від кіновиробництва до Originals: Максим Кривицький про розвиток українського контенту та стратегію 1+1 media
Керівник телевізійного бізнесу 1+1 media Максим Кривицький розповів про трансформацію напряму кіновиробництва, економіку українського кіноринку, конкуренцію та підходи до інвестування в оригінальний контент.
1+1 media продовжує розвивати виробництво українського контенту, адаптуючи свою стратегію до змін ринку, глядацьких потреб та нових моделей дистрибуції. Напрям повнометражного кіно, який компанія активно розвивала протягом останніх років, станом на осінь 2026 року трансформувався у ширший напрям створення оригінального контенту — для кінотеатрів, OTT-платформ і телебачення.
Ці зміни, а також виклики українського кіноринку, перспективи його розвитку та нові підходи до виробництва контенту Максим Кривицький прокоментував для «Детектор медіа».
Публікуємо повні відповіді Максима на запитання видання.
Минулого року 1+1 media відкрила напрям виробництва повнометражного кіно. Як цей напрям має підсилити бізнес групи?
Ми зайшли в цей напрям кілька років тому і встигли протестувати різні моделі: інвестували в готові проєкти, створювали власні, заходили в партнерства. Зараз уже краще розуміємо, як це працює на практиці.
Треба об'єктивно говорити, що кіно сьогодні не є високорентабельним бізнесом в Україні й має довгий горизонт повернення інвестицій. До цього додаються фактори, на які ми взагалі не можемо впливати: війна, безпекова ситуація, блекаути, обмежена кількість екранів. Тому для нас тут важлива не лише фінансова, а й іміджева складова: створювати власні українські історії, працювати з талантами, розвивати ринок і власну експертизу.
Станом на осінь 2026 року цей напрям фактично трансформувався для нас у ширший напрям створення оригінального контенту — для кінотеатрів, платформ і телебачення. Ми вже не ставимо собі завдання виробляти певну кількість фільмів на рік, а шукаємо сильні історії й під кожну з них визначаємо, де вона має найбільший потенціал і яка модель виробництва для неї оптимальна.
Через війну кіноринок переживає кризу, у країні недостатньо екранів, наразі велика конкуренція, яка лише посилиться після проєкту «Тисячовесна». Як ви плануєте відповідати на ці виклики?
Конкуренція сама по собі — це добре. Чим більше сильного українського кіно з'являється, тим більше шансів сформувати звичку дивитися його в кінотеатрах.
Але треба об'єктивно дивитися на економіку. Країна перебуває у стані війни, кількість екранів обмежена. Тому питання не лише в тому, скільки фільмів ми всі разом виробимо, а в тому, чи буде разом із кількістю релізів зростати сам ринок — аудиторія, інфраструктура і, зрештою, обсяг грошей у ньому. Ми, звісно, за те, щоб цей ринок зростав. А далі саме глядач покаже, який обсяг українського контенту він готовий споживати.
Щодо «Тисячовесни» — поки рано робити висновки. Сподіваємося, що державна підтримка українського кіно буде, тому що в нинішніх умовах вона важлива і для ринку, і для творців.
Як ви оцінюєте перші результати? За який період прокатне кіно може повернути вкладені у нього гроші та принести прибуток?
Ми протестували цю модель на практиці й зараз значно краще розуміємо її економіку. Для нас кінопроєкти від початку були не просто творчими експериментами, ми тестували, чи може ця модель бути прибутковою і за яких умов. І цей досвід дав нам достатньо даних, щоб сьогодні значно прагматичніше підходити до наступних інвестицій.
Це високоризиковий напрям із довгим періодом повернення інвестицій. Ми й раніше говорили, що у випадку якісного дорогого контенту це не рік і не два. Тому оцінювати результат фільму лише за бокс-офісом перших тижнів неправильно.
Кінотеатральний прокат — лише один із етапів монетизації. Далі є OTT, телебачення, digital, міжнародна дистрибуція, продаж прав, партнерства. Для нас перевага в тому, що значна частина цього ланцюжка вже є всередині нашого бізнесу.
При цьому треба залишатися реалістами: українське кіно сьогодні не є бізнесом швидких і великих прибутків. Тому кожен наступний проєкт ми оцінюємо дуже прагматично: скільки він коштує, яку аудиторію може зібрати, які має джерела монетизації і яке подальше життя матиме після кінотеатрального прокату.
Кіно яких бюджетів може дозволити собі знімати ваша медіагрупа?
Я б узагалі не починав із бюджету, а задався питанням, навіщо ми робимо цей проєкт і для кого. Друге — який потенціал у цієї історії та де вона має існувати.
Ми можемо дозволити собі різні за масштабом проєкти, але інвестиція має бути співмірною з потенціалом її повернення. Великий бюджет сам по собі не є ані метою, ані показником якості.
Які проєкти зараз у роботі? Які для них KPI?
Зараз у роботі декілька проєктів на різних стадіях. Частина з них розробляється для кіно, частина — як Originals для платформ та інших майданчиків. Тобто ми вже не розділяємо це на два абсолютно окремі напрями, адже це робота з оригінальним контентом, де для кожної історії шукаємо правильний формат і канал дистрибуції.
Відповідно, немає й одного універсального KPI. Для кіно важливі прокат і подальша монетизація прав, для платформ — перегляди, залученість і здатність контенту працювати на залучення та утримання аудиторії. Але в кожному випадку ми рахуємо економіку конкретного проєкту і дивимося на його результат протягом усього життєвого циклу.
